Тарас Титорчук, Сірий

Коли батько малого Вадима знаходить дике щеня і привозить додому, ніщо не віщує біди. В родині з’явився пес – чи ж не привід для радості? Та минають роки, хлопець все життя прожив поряд із Сірим і починає підозрювати, що собака не настільки вірний та доброзичливий, як здається. Дивлячись, як величезний вівчар з дня у день поглинає їжу, Вадим думає, що Сірий набирає сили. Для чого? Адже скільки вовка не годуй все-одно у ліс дивиться. За мотивами української народної казки, історія яку не розказують дітям.